ЕВОЛЮЦІЯ БРЕНДУ НАЦІЇ В КРАЇНАХ ЄВРОПИ ХХ СТОЛІТТЯ: ДОСВІД НІМЕЧЧИНИ ТА ІТАЛІЇ
DOI:
https://doi.org/10.60022/3(4)-29SКлючові слова:
бренд нації, історична пам’ять, публічна дипломатія, м’яка сила, міжнародний імідж, Made in Germany, Made in Italy, Італія, НімеччинаАнотація
У статті здійснено комплексний аналіз теоретичних підходів до розуміння бренду нації та простежено особливості трансформації міжнародного образу Німеччини та Італії після падіння авторитарних режимів. Розкрито зміст бренду нації як багатовимірного явища та показано зв’язок бренду нації з історичною пам’яттю, публічною дипломатією, м’якою силою, культурними символами та ефектом країни походження. Проаналізовано, як у Німеччині формування нового позитивного образу відбувалося через політику подолання нацистського минулого, післявоєнне економічне відновлення, утвердження репутації «Made in Germany» та сучасні брендингові кампанії. Визначено, що в Італії трансформація міжнародного образу мала складніший і менш лінійний характер, поєднуючи суперечливе переосмислення фашистської спадщини з поступовим утвердженням культурно привабливого образу держави через мистецтво, моду, дизайн, мову та концепт «Made in Italy». У підсумку виявлено спільні та відмінні риси еволюції міжнародного образу обох країн і доведено, що оновлення репутації держави після авторитарного минулого залежить від поєднання внутрішніх трансформацій і послідовного зовнішнього позиціонування.
Посилання
1. Ільницька У. В. Брендингові стратегії у міжнародних комунікаціях сучасних держав. Науковий журнал «Політикус». Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку. Випуск 2. 2024. С. 141-147. URL: https://politicus.od.ua/2_2024/23.pdf (дата звернення: 01.03.2026).
2. Корчагіна О., Куцевська О. Особливості побудови брендингу країни: сучасні теорії̈. Вісник Національного Університету «Львівська політехніка». Журналістські науки. Випуск 883. №1. 2017. С. 115-121. URL: https://cutt.ly/VtSFahAV (дата звернення: 01.03.2026).
3. Felknerová, P. Nation Branding as a Soft Power Building Tool. The Case of Germany. Praha, 2014. 105 s. Diplomová práce (Mgr.) Univerzita Karlova, Fakulta sociálních věd, Institut politologických studií. Katedra mezinárodních vztahů. Vedoucí diplomové práce Mgr. Eliška Tomalová, Ph.D. URL: https://cutt.ly/
BtSFaQy9 (date of access: 01.03.2026).
4. Anholt S. Three interlinking concepts: Intellectual Property, Nation Branding and Economic Development. WIPO International Seminar on Intellectual Property and Development, Geneva, May 2-3, 2005. URL: https://www.wipo.int/edocs/mdocs/mdocs/en/isipd_05/isipd_05_www_103990.pdf (date of access: 01.03.2026).
5. Freire J. (Ed.). Nation Branding in Europe. International Journal of Communication, 16. Book Review. 2022. pp. 1621-1623. URL: https://ijoc.org/index.php/ijoc/article/view/19480/3722 (date of access: 01.03.2026).
6. Ermann, U., Hermanik, K. J. (Eds.). Branding the Nation, the Place, the Product. Routledge. 2018. 176 p. URL: https://cutt.ly/wtSFaSBM (date of access: 01.03.2026).
7. Itabashi T. The Past and Politics – Focusing on «Vergangenheitsbewältigung» in Post-War Germany. Japan Review. pp. 1-5. URL: https://www.jiia.or.jp/eng/upload/eng/JapanReview_Vol2_No1_03_TakumiItabashi.pdf (date of access: 02.03.2026).
8. Ugesh A. Joseph. The «Made in Germany» Champion Brands: Nation Branding, Innovation and World Export Leadership. Routledge. 2013. 296 p. URL: https://cutt.ly/6tSFaXfN (date of access: 02.03.2026).
9. Khorishko, L., Kovpak, V. Public diplomacy as a tool for the formation of the political brand of Germany. Reality of Politics. Estimates–Comments–Forecasts. 2021. pp. 74-87. URL: https://bibliotekanauki.pl/articles/1933419 (date of access: 02.03.2026).
10. Leavitt IV, C. L. An entirely new land? Italy’s post-war culture and its fascist past. Journal of Modern Italian Studies, 21 (1). 2016. pp. 4-18. URL: https://cutt.ly/gtSFa0L2 (date of access: 03.03.2026).
11. Bartolini, G. Past, present, and future of the Italian memory of Fascism. Interviews with Luisa Passerini, Filippo Focardi, John Foot, Robert Gordon, and Philip Cooke. Modern Italy, 27(4). pp. 343-360. URL: https://cutt.ly/xtSFa77I (date of access: 03.03.2026).
12. Петраков М. Меморіальна політика Італії: реконцептуалізація культурної спадщини та формування ідентичності. Вісник Львівського університету. Серія філос.-політолог. студії. Випуск 55. 2024. С. 410-422. URL: https://fps-visnyk.lnu.lviv.ua/archive/55_2024/51.pdf (дата звернення: 03.03.2026).
13. Корчина Н. Досвід Італії у переосмисленні фашистської монументальної спадщини на прикладі барельєфу Муссоліні в Боцен/Больцано. Українська академія мистецтва. Випуск 33. 2023. С. 164-177. URL: https://journals.naoma.kyiv.ua/index.php/uam/article/view/49/45 (дата звернення: 03.03.2026).
14. Pinchera V., Rinallo D. The emergence of Italy as a fashion country: Nation branding and collective meaning creation at Florence’s fashion shows (1951–1965). Business History, 62 (4) 2017. 29 P. URL: https://cutt.ly/1tSFso4d (date of access: 03.03.2026).
15. Bellanca, N., Canitano, G. Made in Italy as a collective belief. A model of investment in stereotypes. Working Paper N. 05. Department of Economic Sciences, University of Florence. 2007. 33 p. URL: https://cutt.ly/FtSFsg9Z (date of access: 03.03.2026).
16. Глібова С. Місце та роль італійської мови у зовнішній політиці Італії. Актуальні проблеми міжнародних відносин. Випуск 116 (Частина I). 2013. С. 128-124. URL: https://apir.iir.edu.ua/index.php/apmv/article/view/2026/1789 (дата звернення: 03.03.2026).
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Анастасія Володимирівна Пилипенко, Олена Петрівна Кучмій (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Сторінка у Facebook
