ДИСТАНЦІЙНЕ ЗОНДУВАННЯ ТА МОНІТОРИНГ ЗЕМЛІ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЕКОНОМІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ, ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ТА СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД

Анотація

У статті комплексно досліджено теоретико-методологічні та прикладні аспекти використання дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) і систем геопросторового моніторингу в умовах цифрової трансформації публічного управління та переходу до моделі сталого розвитку територіальних громад. Обґрунтовано наукове значення геоінформаційного підходу як інструменту формування інтегрованого інформаційно-аналітичного середовища для підтримки управлінських рішень на локальному та регіональному рівнях. Проаналізовано сучасні технології супутникового спостереження, геоінформаційні системи (ГІС), цифрові геоплатформи, безпілотні літальні апарати, а також методи просторового аналізу й обробки великих масивів геоданих у контексті соціально-економічного прогнозування та стратегічного планування розвитку територій. Визначено, що застосування даних ДЗЗ забезпечує оперативне отримання об’єктивної, просторово прив’язаної та багатоспектральної інформації про стан природних ресурсів, земельного фонду, інфраструктури, екосистем і господарської діяльності, що суттєво підвищує якість моніторингу територіальних процесів. Особливу увагу приділено науковим підходам до інтеграції геопросторових даних у системи економічного планування, управління земельними ресурсами, містобудування, екологічного контролю та оцінювання ефективності використання територіального потенціалу громад. Розкрито можливості застосування ГІС-технологій для моделювання сценаріїв просторового розвитку, оцінки ризиків, виявлення диспропорцій у територіальному розвитку та оптимізації управління інфраструктурними об’єктами. Доведено, що поєднання інструментів ДЗЗ із цифровими платформами управління даними створює передумови для впровадження концепції «data-driven governance», у межах якої управлінські рішення базуються на оперативних аналітичних даних, результатах просторового моделювання та прогнозних оцінках. Встановлено, що інтеграція систем дистанційного моніторингу у діяльність органів місцевого самоврядування сприяє підвищенню прозорості та обґрунтованості управлінських рішень, ефективності використання бюджетних ресурсів, інвестиційної привабливості територій і результативності реалізації стратегій сталого розвитку. Обґрунтовано перспективність використання технологій ДЗЗ у контексті розвитку цифрових громад, формування геоаналітичних центрів управління територіями та створення єдиного просторового інформаційного середовища, інтегрованого з національними системами електронного врядування й моніторингу. Отримані результати підтверджують, що геопросторові технології стають важливим елементом сучасної цифрової економіки та інструментом підвищення адаптивності територіальних громад до екологічних, економічних і соціальних викликів.