ІНФРАСТРУКТУРНА ДИПЛОМАТІЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ СТАЛОГО РОЗВИТКУ: ГЕОПОЛІТИЧНИЙ ВИМІР

Анотація

У статті досліджується феномен інфраструктурної дипломатії та її інструментальне значення як засобу сталого розвитку в умовах геополітичного впливу та стратегічної конкуренції між провідними світовими акторами. Проаналізовано еволюцію геополітичної думки від класичних територіальних концепцій Маккіндера, Мехена та Спікмена до сучасного «інфраструктурного повороту», в якому контроль над зв’язністю стає визначальним виміром міжнародного впливу. Розглянуто чотири ключові глобальні ініціативи: китайський «Пояс і шлях» (BRI), ініціативу ЄС «Глобальний портал» (Global Gateway), Blue Dot Network (BDN) і Партнерство глобальної інфраструктури та інвестицій (PGII), що просуваються США та її союзниками. Здійснено порівняльний аналіз цих ініціатив за критеріями фінансового обсягу, типу фінансування, нормативних умов, швидкості реалізації та геополітичних цілей. Обґрунтовано, що сучасна інфраструктура функціонує як механізм формування довгострокових залежностей, стандартизації та проєкції м’якої сили. Окремо розглянуто значення ініціативи Global Gateway для України в контексті відбудови та євроінтеграційного курсу.