ФОРМУВАННЯ МЕТОДОЛОГІЧНОЇ РАМКИ ДОСЛІДЖЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ
DOI:
https://doi.org/10.60022/3(5)-16SКлючові слова:
сталий розвиток, економічні системи, методологія дослідження, методологічна рамка, ESG, Цілі сталого розвитку, інституційний підхід, рівні аналізу, аналітичний інструментарійАнотація
Статтю присвячено методологічним засадам дослідження сталого розвитку економічних систем в умовах сучасної фрагментації наукових підходів. Наявні підходи – зокрема, орієнтований на досягнення Цілей сталого розвитку, системний, ESG-орієнтований та інституційний – формують розгалужену методологічну базу, використання якої, однак, має переважно автономний характер, що унеможливлює формування узгодженої аналітичної логіки дослідження. Ключовими методологічними обмеженнями визначено: розрив між концептуальними положеннями та інструментами емпіричного аналізу; недостатню узгодженість рівнів дослідження; обмежене врахування інституційного контексту функціонування економічних систем. На основі систематизації зазначених підходів сформовано методологічну рамку дослідження сталого розвитку економічних систем як інтеграційну конструкцію, що поєднує макро-, мезо- та мікрорівні аналізу з економічним, соціальним, екологічним та інституційним компонентами й відповідним аналітичним інструментарієм. Результати дослідження можуть слугувати методологічною основою для теоретичних і прикладних досліджень сталого розвитку у різних галузевих та національних контекстах.
Посилання
1. World Commission on Environment and Development. Our Common Future. Oxford : Oxford University Press, 1987. 400 p.
2. Nilsson M., Griggs D., Visbeck M. Policy: Map the interactions between Sustainable Development Goals. Nature. 2016. Vol. 534. P. 320–322. https://doi.org/10.1038/534320a.
3. Sachs J., Lafortune G., Fuller G., Drumm E. Implementing the SDG Stimulus. Sustainable Development Report 2023. Dublin : Dublin University Press, 2023. URL: https://hdl.handle.net/20.500.14765/102924 (дата звернення: 15.04.2026).
4. Pradhan P., Costa L., Rybski D., Lucht W., Kropp J.P. A Systematic Study of Sustainable Development Goal (SDG) Interactions. Earth’s Future. 2017. Vol. 5. No. 11. P. 1169–1179. https://doi.org/10.1002/2017EF000632.
5. Kroll C., Warchold A., Pradhan P. Sustainable Development Goals (SDGs): Are we successful in turning trade-offs into synergies? Palgrave Communications. 2019. Vol. 5. Art. 140. https://doi.org/10.1057/s41599-019-0335-5.
6. United Nations. Transforming Our World: The 2030 Agenda for Sustainable Development. Resolution A/RES/70/1. New York : UN, 2015. URL: https://sdgs.un.org/2030agenda (дата звернення: 15.04.2026).
7. Stiglitz J., Fitoussi J.-P., Durand M. For Good Measure: Advancing Research on Well-being Metrics Beyond GDP. Paris : OECD Publishing, 2018. 196 p. https://doi.org/10.1787/9789264307278-en.
8. OECD. How’s Life? 2020: Measuring Well-being. Paris : OECD Publishing, 2020. https://doi.org/10.1787/9870c393-en.
9. World Bank. The Changing Wealth of Nations 2021: Managing Assets for the Future. Washington, DC : World Bank, 2021. URL: https://openknowledge.worldbank.org/entities/publication/e1399ed3-ebe2-
51fb-b2bc-b18a7f1aaaed (дата звернення: 15.04.2026).
10. North D.C. Institutions, Institutional Change and Economic Performance. Cambridge : Cambridge University Press, 1990. 152 p.
11. Elkington J. Cannibals with Forks: The Triple Bottom Line of 21st Century Business. Oxford : Capstone, 1997. 402 p.
12. Лопатинський Ю.М., Буринський В.М. Сталість розвитку підприємництва в аграрному секторі. Науковий вісник Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Серія: Економіка. 2025. № 1. С. 30–34. https://doi.org/10.32782/ecovis/2025-1-5.
13. Зибарева О.В., Підгірна В.Н. Проблеми та перспективи сталого розвитку регіонів України. Український журнал прикладної економіки та техніки. 2026. Т. 11. № 1. С. 153–157. https://doi.org/10.36887/2415-8453-2026-1-28.
14. Geels F.W. The multi-level perspective on sustainability transitions: Responses to seven criticisms. Environmental Innovation and Societal Transitions. 2011. Vol. 1. No. 1. P. 24–40. https://doi.org/10.1016/j.eist.2011.02.002.
15. Friede G., Busch T., Bassen A. ESG and financial performance: Aggregated evidence from more than 2000 empirical studies. Journal of Sustainable Finance & Investment. 2015. Vol. 5. No. 4. P. 210–233. https://doi.org/10.1080/20430795.2015.1118917.
16. Berg F., Kölbel J.F., Rigobon R. Aggregate Confusion: The Divergence of ESG Ratings. Review of Finance. 2022. Vol. 26. No. 6. P. 1315–1344. https://doi.org/10.1093/rof/rfac033.
17. Williamson O.E. The New Institutional Economics: Taking Stock, Looking Ahead. Journal of Economic Literature. 2000. Vol. 38. No. 3. P. 595–613.
18. Acemoglu D., Naidu S., Restrepo P., Robinson J.A. Democracy Does Cause Growth. Journal of Political Economy. 2019. Vol. 127. No. 1. P. 47–100. https://doi.org/10.1086/700936.
19. Іванченко В.О., Шпикуляк О.Г. Стратегія та перспективи формування сталого розвитку підприємництва в сільському господарстві України. Colloquium-journal. 2021. № 11 (98). С. 22–27.
URL: https://socrates.vsau.org/repository/getfile.php/28735.pdf (дата звернення: 15.04.2026).
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Юрій Михайлович Лопатинський, Володимир Михайлович Буринський (Автор)

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.