МЕНТАЛЬНЕ ЗДОРОВ’Я ПРАЦІВНИКІВ ЯК ІНВЕСТИЦІЯ ДЛЯ ПІДПРИЄМСТВА: ВІД ОРГАНІЗАЦІЇ ДО ОБЛІКОВОЇ СКЛАДОВОЇ
DOI:
https://doi.org/10.60022/3(5)-6SКлючові слова:
ментальне здоров’я, людський капітал, HR-менеджмент, обліково-аналітичне забезпечення, інвестиції, продуктивність праці, управління підприємствомАнотація
У дослідженні розглянуто ментальне здоров’я працівників як стратегічний ресурс підприємства та важливий об’єкт управління і обліково-аналітичного забезпечення. Узагальнено теоретичні підходи до визначення сутності ментального здоров’я в контексті HR-менеджменту та його впливу на продуктивність праці, мотивацію персоналу і конкурентоспроможність підприємства. Обґрунтовано доцільність витрат на підтримку психоемоційного стану працівників як інвестицій у людський капітал. Визначено напрями інтеграції інструментів HR-аналітики у систему управління підприємством для оцінювання ефективності відповідних програм. Доведено необхідність формування обліково-аналітичного забезпечення для прийняття управлінських рішень у сфері ментального здоров’я.
Посилання
1. Кучіна С., Майстро Р. Продуктивність праці та ефективність виробництва. Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Серія: економічні науки. 2022. №1. С. 37–40. DOI: https://doi.org/10.20998/2519-4461.2022.1.37 (дата звернення 15.03.26 р.)
2. Кушнерик О.В. HR-менеджмент: інноваційний підхід до управління персоналом. Підприємництво та інновації. 2020. Випуск 12. С. 125-129. DOI: https://doi.org/10.37320/2415-3583/12.21 (дата звернення: 17.03.2026)
3. Шароватова О.П., Морозов А.І. Ментальне здоров’я і психосоціальна підтримка працівників на робочому місці: об’єднання теорії та практики. Об’єднання теорії та практики – запорука підвищення готовності оперативно-рятувальних підрозділів до виконання дій за призначенням : матеріали круглого столу, м. Харків, Національний університет цивільного захисту України, 27 жовтня 2023. С. 123-124. URL:http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/18651 (дата звернення 10.03.26 р.)
4. Дослідження добробуту співробітників: визначення шляху до успіху. Deloitte. 2021. URL:https://www2.deloitte.com/content/dam/Deloitte/ua/-Documents/Press-release/Survey%20on%20well-being%20at%20work.pdf (дата звернення: 07.03.2026).
5. Mental health at work. World Health Organization : веб-сайт. URL:https://www.who.int/teams/mental-health-and-substance-use/promotion-prevention/mental-health-in-the-workplace (дата звернення: 17.03.2026).
6. Пономаренко Я.С. Аналіз стресових чинників у професійній діяльності поліцейських під час війни. Наукові перспективи. 2024. № 8 (50). С. 929–941. DOI: https://doi.org/10.52058/2708-7530-2024-8(50)-929-941 (дата звернення 12.03.26 р.)
7. Антонова З., Бахтігозіна Д. Чинники виникнення тривожних станів у працівників IT-сфери. Psychology Travelogs. 2023. №2. С. 6–14. DOI: https://doi.org/10.31891/PT-2023-2-1 (дата звернення 16.03.26 р.)
8. Зошій І. Вплив стресогенних факторів на професійну діяльність юристів в умовах воєнного стану. Вісник Львівського університету. Серія психологічні науки. 2024. Випуск 22. С. 57–62. URL:https://psy-visnyk.lnu.lviv.ua/archive/22_2024/9.pdf (дата звернення 15.03.26 р.)
9. Бойчук С.С. Функції професійної ідентичності в забезпеченні психологічної стійкості персоналу сектору безпеки України. Журнал «Ментальне здоров’я», 2026. №1. C. 15-19. DOI: https://doi.org/10.32782/3041-2005/2026-1.3 (дата звернення 10.03.26 р.)
10. Драган О.І., Рудова А.Я., Бергер А.Д. Визначення стресових чинників у роботі працівників за допомогою нормування праці. Східна Європа: економіка, бізнес та управління. 2022. Випуск 1(34). С. 76-82. DOI: https://doi.org/10.32782/easterneurope.34-13(дата звернення: 17.03.2026).
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Ірина Геннадіївна Бащук (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Сторінка у Facebook
