ІНСТИТУЦІЙНІ ВИКЛИКИ ІНКЛЮЗИВНОГО РОЗВИТКУ ОБ’ЄДНАНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД УКРАЇНИ

Анотація

Статтю присвячено дослідженню інституційних викликів інклюзивного розвитку об’єднаних територіальних громад України. Обґрунтовано, що інклюзивний розвиток ОТГ має виразну інституційну природу та визначається не формальним розширенням повноважень, а дією комплексу інституційних механізмів. Систематизовано чотири групи механізмів забезпечення інклюзивного розвитку: нормативно-правові, які визначають рамкові умови функціонування громад; організаційно- управлінські, що трансформують норми в управлінські рішення; фінансово-економічні, які регулюють розподіл ресурсів; комунікативно-учасницькі, що інституціалізують участь населення в управлінні.

Виявлено ключові інституційні виклики, що обмежують ефективність цих механізмів у практиці українських громад: обмежена фінансова спроможність значної частини громад; недостатня інституційна спроможність органів місцевого самоврядування через дефіцит кваліфікованих кадрів; низький рівень довіри населення до влади; слабкість інституцій громадянського суспільства в сільській місцевості; специфічні виклики воєнного стану. Доведено, що ефективність механізмів залежить від їх узгодженості в межах єдиного інституційного середовища громади. Запропоновано комплексний підхід до подолання виявлених викликів, який поєднує вдосконалення законодавства, диференційовану державну підтримку, розвиток інституційної спроможності органів місцевого самоврядування, створення регіональних центрів підтримки та запровадження системи моніторингу інклюзивності.