ІНСТИТУЦІЙНІ ТА РЕСУРСНІ ОБМЕЖЕННЯ ІНТЕГРАЦІЇ ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ У ДІЯЛЬНІСТЬ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Анотація

Досліджено інституційні та ресурсні обмеження інтеграції Цілей сталого розвитку у стратегічні й операційні рішення суб’єктів господарювання реального сектору економіки України в умовах сучасних трансформацій. Обґрунтовано, що інтеграція Цілей сталого розвитку поступово переходить від добровільної корпоративної соціальної відповідальності до складової стратегічного управління, однак у національних реаліях має переважно фрагментарний і адаптивний характер. Систематизовано ключові інституційні бар’єри, зокрема нестабільність нормативно-правового середовища, відсутність узгодженої державної ESG-політики, недостатню гармонізацію з європейськими стандартами нефінансової звітності та нерозвиненість інфраструктури сталого фінансування. Доведено, що фінансові, кадрові та інформаційні ресурсні обмеження, посилені воєнними ризиками, звужують можливості реалізації сталих проєктів і зумовлюють орієнтацію бізнесу на короткострокове виживання. Запропоновано концептуальні напрями переходу від точкових ESG-ініціатив до системної інтеграції Цілей сталого розвитку з урахуванням умов функціонування української економіки.