ВПРОВАДЖЕННЯ РЕГЕНЕРАТИВНОГО ЕКОЛОГІЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ЯК НОВОЇ ПАРАДИГМИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТА УПРАВЛІНСЬКОЇ ПРАКТИКИ
DOI:
https://doi.org/10.60022/3(1)-26SКлючові слова:
регенеративний екологічний менеджмент, парадигма сталого розвитку, природний капітал, позитивний екологічний вплив, відновлення екосистем, приріст біорізноманіття, регенеративні метрики, системне мислення, соціо-екологічні системи, показники екологічної результативностіАнотація
У статті досліджено еволюцію парадигм екологічного менеджменту в умовах загострення екологічних і соціально-економічних викликів. Показано, що традиційні та сталi управлінські підходи, орієнтовані на мінімізацію негативного впливу, втрачають здатність забезпечувати довгострокову життєздатність соціо-екологічних систем. Запропоновано концептуальну модель регенеративного екологічного менеджменту, яка відображає зміщення управлінського вектора у позитивну зону регенерації та розглядає відновлення природного капіталу як внутрішню умову економічної ефективності. Обґрунтовано доцільність переходу від оцінювання обсягів споживання ресурсів до використання метрик, що відображають динаміку відновлення екосистем, біорізноманіття та ґрунтової родючості. Запропонована систематизація метрик створює методологічну основу для інтеграції регенеративного підходу в управлінські практики та формування умов для трансформації ресурсомістких галузей економіки.
Посилання
1. Полман П., Вінстон Е. Net Positive. Як сміливі компанії віддають більше, ніж беруть / пер. з англ. Київ : Лабораторія, 2022. 352 с.
2. Wahl D. C. Designing Regenerative Cultures. Axminster : Triarchy Press, 2016. 288 p.
3. Helm D. Natural Capital: Valuing the Planet. Yale : Yale University Press, 2015. 288 p.
4. Technical Guidance: Setting Science-Based Targets for Nature / Science Based Targets Network (SBTN). 2023. URL: https://sciencebasedtargetsnetwork.org/ (дата звернення: 02.01.2026).
5. The TNFD Recommendations: Final v1.0 / Taskforce on Nature-related Financial Disclosures (TNFD). 2023. URL: https://tnfd.global/ (дата звернення: 02.01.2026).
6. Данилишин Б. М. Децентралізація управління природокористуванням в умовах сталого розвитку України. Київ : НАН України, 2015. 412 с.
7. Мельник Л. Г. «Зелена» економіка: досвід ЄС і практика України у світлі ІІІ і IV промислових революцій. Суми: Університетська книга, 2018. 463 с.
8. Веклич О. О. Екологічна рента в системі природно-ресурсних відносин. Економіка України. 2021. № 3. С. 54–71.
9. Elkington J. Cannibals with Forks: The Triple Bottom Line of 21st Century Business. Oxford : Capstone Publishing Ltd, 1997. 416 p.
10. Elkington J. 25 Years Ago I Coined the Phrase «Triple Bottom Line». Here’s Why It’s Time to Rethink It. Harvard Business Review. 2018. URL: https://hbr.org/2018/06/25-years-ago-i-coined-the-phrase-triple-bottom-line-heres-why-its-time-to-rethink-it (дата звернення: 03.01.2026).
11. Fullerton J. Regenerative Capitalism: How Universal Principles and Patterns Will Shape Our New Economy. Capital Institute. 2015. URL: https://capitalinstitute.org/ (дата звернення: 02.01.2026).
12. Вараксіна О. В., Тищенко В. В. Інноваційні та мотиваційні аспекти управління ресурсозбереженням підприємства. Економіка та суспільство. 2023. № 57. URL: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-57-25 (дата звернення: 03.01.2026).
13. Reed B. Shifting our Mental Model – «Sustainability» to Regeneration. Rethinking Sustainable Construction. 2007. URL: https://www.regenesisgroup.com/wp-content/uploads/2017/04/Shifting_Mental_
Models.pdf (дата звернення: 03.01.2026).
14. Morseletto P. Restorative and regenerative: Exploring the concepts in the circular economy. Journal of Industrial Ecology. 2020. Vol. 24, No. 4. P. 763–773.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Олена Вікторівна Вараксіна, Євгенія Леонідівна Большакова (Автор)

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.