ЕКОЛОГІЧНА ДИПЛОМАТІЯ НОРВЕГІЇ ЯК ІНСТРУМЕНТ РЕАЛІЗАЦІЇ ПОЛІТИКИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ В АРКТИЦІ
DOI:
https://doi.org/10.60022/3(1)-3SКлючові слова:
екологічна дипломатія, екологічне законодавство, Арктика, Норвегія, сталий розвиток, міжнародне співробітництвоАнотація
У статті розглядається концепція екологічної дипломатії, акцентуючи увагу на ключових напрямах її реалізації в Норвегії, які охоплюють науково-дослідницький, інституційний та нормативно-правовий аспекти. Підкреслено, що Норвегія, як одна з провідних арктичних країн, проводить послідовну політику щодо інтеграції принципів сталого розвитку у свою зовнішню та екологічну стратегію, яку здійснює через механізми екологічної дипломатії. Особливу увагу приділено ролі держави у формуванні міжнародного екологічного порядку денного в умовах зростання кліматичних загроз та посилення антропогенного тиску на полярні екосистеми. Проаналізовано нормативно-правову основу Норвегії як на національному, так і міжнародному рівні, зокрема систему екологічного законодавства та участь країни у ключових міжнародних кліматичних і природоохоронних угодах. Показано, що завдяки синтезу національного екологічного законодавства з виконанням міжнародних зобов’язань держава виступає одним із лідерів у створенні ефективної нормативної бази для сталого управління Арктикою. Окремо наголошено на значенні наукових досліджень і міжнародного наукового співробітництва як складової екологічної дипломатії Норвегії. Зазначено, що для зменшення наслідків кліматичних змін, особливо в полярних регіонах, надзвичайно важливо досягти узгодженого внеску на міжнародному рівні у скорочення глобальних викидів парникових газів та виконання температурних цілей, визначених Паризькою угодою. Зроблено висновок, що екологічна дипломатія Норвегії є ефективним інструментом поєднання національних інтересів, міжнародної відповідальності та принципів сталого розвитку в Арктичному регіоні. Отримані результати можуть бути використані у подальших наукових дослідженнях, а також у формуванні практичних рекомендацій для розвитку екологічної політики та міжнародної співпраці у сфері сталого розвитку.
Посилання
1. Stockholm Declaration on the Human Environment. (Stockholm, June 16, 1972). United Nations, 1972. URL: https://docs.un.org/en/A/CONF.48/14/Rev.1.
2. Мельник Т. О. Особливості сучасної екологічної дипломатії у міжнародних відносинах. Grundlagen der modernen wissenschaftlichen Forschung. 2023. Берез. С. 52–55. DOI: 10.36074/logos-31.03.2023.15.
3. Богданов С. В. Перспективи розвитку екологічної дипломатії на сучасному етапі. Соціальні, економіко-правові та фінансові виклики в умовах глобальних трансформацій : зб. матеріалів ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (Свалява – Тернопіль, 19-20 трав. 2023 р.). Тернопіль : ЗУНУ, 2023. С. 161–163.
4. Шевченко О. В. Політика провідних міжнародних акторів в умовах глобальних змін клімату : дис. ... д-ра політ. наук: 23.00.04 / Київський нац. ун-т імені Тараса Шевченка. Київ, 2025. 494 с. URL: https://scc.knu.ua/index.php
5. The Government’s Climate Strategy for the Foreign Service 2025–2030. Government of Norway. URL:https://www.regjeringen.no/en/documents/regjeringens-klimastrategi-for-utenrikstjenesten-2025-2030/id3107757/?ch=4
6. The Norwegian Government’s Arctic Policy: People, Opportunities and Norwegian Interests in the Arctic : White Paper. Oslo : Ministry of Foreign Affairs, 2020. URL: https://www.regjeringen.no/en/topics/arctic
7. Norwegian Polar Institute. MOSJ – Environmental Monitoring of Svalbard and Jan Mayen. Tromsø, 2023. URL: https://mosj.no/en/
8. Ny-Ålesund Research Station. URL: https://nyalesundresearch.no
9. Dronning Maud Land. Norsk Polarinstitutt – Vitenskapelig kunnskap og råd til norske myndigheter om Arktis og Antarktis. URL: https://npolar.no/en/themes/dronning-maud-land/
10. The Antarctic Treaty : signed at Washington, 1 December 1959. Antarctic Treaty Secretariat. URL: https://www.ats.aq/e/antarctictreaty.html
11. Arctos – Arctic Marine Ecosystem Research Network. UiT – The Arctic University of Norway. Tromsø, 2024. URL: https://arctos.uit.no
12. Projects at UiT. UiT – Norges Arktiske Universitet. URL: https://en.uit.no/prosjekter
13. Arctos – Arctic Research Centre. UiT – The Arctic University of Norway. URL: https://arctos.uit.no
14. Arctic Frontiers Conference. Arcticfrontiers.com. URL: https://arcticfrontiers.com.
15. FRAM – Forum for Research and Monitoring. Framforum. URL: https://framforum.com
16. About the Arctic Council. Arctic Council. URL: https://arctic-council.org/about/
17. Working Groups. Arctic Council. URL:
https://arctic-council.org/about/working-groups
18. About AMAP. Arctic Monitoring and Assessment Programme. URL: https://www.amap.no/about
19. Marine and Arctic Programmes – Faculty of Biosciences and Aquaculture. Nord University. Bodø,
2024. URL: https://www.nord.no/en/about/faculties-and-centres/faculty-of-biosciences-and-aquaculture
20. Norway’s Climate Strategy for 2030: A transformational approach within a European cooperation framework. Oslo : Ministry of Climate and Environment, 2017. URL: https://www.regjeringen.no/en/dokumenter/norways-climate-strategy-for-2030
21. Nature Diversity Act : Act of 19 June 2009 No. 100. Lovdata. URL: https://lovdata.no/dokument/NLE/lov/2009-06-19-100
22. Paris Agreement. UNFCCC, 2015. URL: https://unfccc.int/process-and-meetings/the-parisagreement/the-paris-agreement
23. United Nations Framework Convention on Climate Change (UNFCCC). United Nations, 1992.
URL: https://unfccc.int/resource/docs/convkp/conveng.pdf
24. United Nations Convention on the Law of the Sea (UNCLOS). United Nations, 1982. URL: https://www.un.org/depts/los/convention_agreements/texts/unclos/unclos_e.pdf
25. Convention for the Protection of the Marine Environment of the North-East Atlantic (OSPAR Convention). OSPAR Commission, 1992. URL: https://www.ospar.org/convention
26. Norway and UNEP Partnership for the Environment. United Nations Environment Programme,
2024. URL: https://www.unep.org
27. Norway – UNDP Cooperation on Climate and Environment. United Nations Development Programme, 2023. URL: https://www.undp.org
28. Environmental Monitoring of Svalbard and Jan Mayen (MOSJ). Norwegian Polar Institute. URL: https://www.mosj.no
29. Nordic cooperation on environment and climate policy. Nordic Council of Ministers. URL: https://www.norden.org
30. Ministry of Climate and Environment. Government of Norway. URL: https://www.regjeringen.no/en/dep/kld/id668/
31. Norwegian Environment Agency. Miljødirektoratet. URL: https://www.environmentagency.no/
32. IPCC – Intergovernmental Panel on Climate Change. URL: https://www.ipcc.ch/
33. Sustainable Development Goals. United Nations. URL: https://sdgs.un.org/
34. Sustainable Development. United Nations. URL: https://www.un.org/sustainabledevelopment/
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Валерія Владиславівна Чайка, Олександр Володимирович Шевчук (Автор)

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.