ПРАВО НА ПРИВАТНІСТЬ ЯК КЛЮЧОВИЙ ЕЛЕМЕНТ ФОРМУВАННЯ ГЛОБАЛЬНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ
DOI:
https://doi.org/10.60022/3(5)-64SКлючові слова:
право на приватність, штучний інтелект, міжнародне право, GDPR, AI Act, права людини, персональні даніАнотація
У статті досліджується право на приватність як фундаментальний елемент формування глобальної системи регулювання штучного інтелекту. Встановлено, що стрімкий розвиток технологій штучного інтелекту зумовлює трансформацію традиційних підходів до захисту приватного життя, зокрема у зв’язку з поширенням алгоритмічного профілювання, обробки великих масивів персональних даних та використання біометричних технологій. Проаналізовано міжнародно-правові стандарти захисту приватності, зокрема положення Загальної декларації прав людини, Європейської конвенції з прав людини та сучасні регуляторні акти, включаючи GDPR і EU AI Act. Доведено, що право на приватність поступово трансформується у центральний принцип формування підходів до регулювання штучного інтелекту на глобальному рівні. Окрему увагу приділено ролі міжнародних організацій, зокрема ООН та Ради Європи, у виробленні універсальних стандартів у сфері цифрових прав. Обґрунтовано наявність фрагментації міжнародного регулювання та конкуренції моделей (європейської, американської, китайської), що ускладнює формування єдиного глобального режиму. Зроблено висновок, що розвиток штучного інтелекту суттєво трансформує зміст права на приватність у сучасних міжнародних відносинах. Воно виступає не лише об’єктом захисту, а й системоутворюючим принципом регулювання штучного інтелекту, який визначає межі допустимого використання технологій. Ефективний захист права на приватність у цифрову епоху значною мірою залежатиме від здатності міжнародних організацій та держав забезпечити прозорість контролю за обробкою даних і дотримання принципів міжнародного права прав людини. Міжнародне співтовариство постає перед необхідністю формування універсальних міжнародно-правових стандартів регулювання штучного інтелекту, які забезпечували б баланс між технологічним розвитком, національною безпекою та дотриманням фундаментальних прав людини. Запропоновано напрями гармонізації міжнародних підходів та посилення праволюдинно орієнтованого регулювання ШІ.
Посилання
1. суспільство. 2021. № 4. С. 98–104.
2. Література Баранов О. А. Штучний інтелект і захист персональних даних: правові виклики. Право і Гриценко І. С. Право на приватність у системі прав людини. Право України. 2012. № 3. С. 45–52.
3. Костецька Т. А. Адаптація законодавства України до стандартів GDPR. Європейське право. 2020. № 2. С. 67–73.
4. Кохановська О. В. Захист персональних даних як елемент права на приватність. Юридична наука. 2017. № 2. С. 112–118.
5. Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави. Львів: Край, 2015. 320 с.
6. Ткачук Т. Ю. Інформаційна безпека та право на приватність у цифрову епоху. Інформаційне право. 2019. № 1. С. 25–31.
7. Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms (European Convention on Human Rights). Rome, 1950. URL: https://www.echr.coe.int (дата звернення: 06.04.2026).
8. European Commission. Proposal for a Regulation laying down harmonised rules on artificial intelligence. Brussels, 2021. URL: https://digital-strategy.ec.europa.eu/en/library/proposal-regulation-laying-down-harmonised-rules-artificial-intelligence (дата звернення: 05.04.2026).
9. European Commission. AI Ethics Guidelines for Trustworthy AI. Brussels, 2019. P. 1–36.
10. Regulation (EU) 2016/679 of the European Parliament and of the Council of 27 April 2016 on the protection of natural persons with regard to the processing of personal data and on the free movement of such data (General Data Protection Regulation (GDPR)). Official Journal of the European Union. 2016. L 119. P. 1–88.
11. Regulation (EU) 2024/1689 of the European Parliament and of the Council laying down harmonised rules on artificial intelligence (Artificial Intelligence Act (AI Act)). Official Journal of the European Union. 2024. Р. 3-10.
12. Universal Declaration of Human Rights: adopted and proclaimed by the United Nations General Assembly on 10 December 1948. Art. 12. URL: https://www.un.org/ en/about-us/universal-declaration-of-human-rights (дата звернення: 06.04.2026).
13. U.S. National AI Initiative Act, 2020. URL: https://www.congress.gov/ bill/116th-congress/house-bill/6216 (дата звернення: 05.04.2026).
14. Abbott K., Snidal D. The Governance Triangle: Regulatory Standards Institutions. Harvard International Law Journal. 2020. P. 45–52.
15. Barocas S., Selbst A. Big Data’s Disparate Impact. California Law Review. 2016. Vol. 104. P. 671–732.
16. Bradford A. The Brussels Effect: How the European Union Rules the World. Oxford University Press, 2020. Р. 15-22.
17. Calo R. Artificial Intelligence Policy: A Primer and Roadmap. U.C. Davis Law Review. 2017. Vol. 51. P. 399–435.
18. Cath C. Governing Artificial Intelligence: Ethical, Legal and Technical Opportunities. Phil. Trans. R. Soc. A. 2018. Р. 5-9.
19. Creemers R. China’s Approach to AI Governance. Journal of Cyber Policy. 2021. P. 112–118.
20. De Hert P., Papakonstantinou V. The New General Data Protection Regulation: Still a Sound System for the Protection of Individuals? Computer Law & Security Review. 2016. Vol. 32. № 2. P. 179–194.
21. Floridi L. et al. AI4People-An Ethical Framework for a Good AI Society. Minds and Machines. 2018. Vol. 28. P. 689–707.
22. Goodfellow I., Bengio Y., Courville A. Deep Learning. Cambridge: MIT Press, 2016. 775 p.
23. Marchant G., Wallach W. Coordinating Technology Governance. Issues in Science and Technology. 2015. Vol. 31. P. 37–46, 380-385.
24. Nemitz P., Pfeffer M. Principles and Limits of AI Ethics. Oxford University Press, 2020. Р. 145–150.
25. Nissenbaum H. Privacy in Context: Technology, Policy, and the Integrity of Social Life. Stanford: Stanford University Press, 2010. 288 p.
26. O’Neil C. Weapons of Math Destruction. New York: Crown, 2016. 259 p.
27. Pasquale F. The Black Box Society. Harvard University Press, 2015. 320 p.
28. Roberts H., Cowls J., Morley J. et al. The Chinese Approach to AI Governance. AI & Society. 2021. P. 1–18. 29. 3. P. 477–564.
30. Solove D. J. A Taxonomy of Privacy. University of Pennsylvania Law Review. 2006. Vol. 154. №. Solove D. J. The Myth of the Privacy Paradox. George Washington Law Review. 2021. Vol. 89. P. 1–51.
31. Veale M., Borgesius F. Z. Demystifying the Draft EU Artificial Intelligence Act. Computer Law Review International. 2021. P. 97–112.
32. Wachter S., Mittelstadt B., Floridi L. Why a Right to Explanation of Automated Decision-Making Does Not Exist in the GDPR. International Data Privacy Law. 2017. Vol. 7. P. 76–99.
33. Warren S., Brandeis L. The Right to Privacy. Harvard Law Review. 1890. Vol. 4. №. 5. P. 193–220.
34. Westin A. F. Privacy and Freedom. New York: Atheneum, 1967. 487 p.
35. Zuboff S. The Age of Surveillance Capitalism: The Fight for a Human Future at the New Frontier of Power. New York: Public Affairs, 2019. 704 p.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Ірина Миколаївна Чістякова, Ірина Володимирівна Кудлай (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Сторінка у Facebook
