МІЖНАРОДНІ ПЕРЕГОВОРИ ЯК ОБ’ЄКТ МЕТОДОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ В УМОВАХ ГІБРИДНИХ ВІЙН

Автор(и)

  • Ірина Анатоліївна Єремєєва Автор
  • Артур Худувич Маргулов Автор

DOI:

https://doi.org/10.60022/3(5)-32S

Ключові слова:

міжнародні переговори, методологія дослідження, гібридні війни, міжнародна безпека, стратегічний вплив, переговорні стратегії, міжнародні відносини, інформаційні операції

Анотація

У статті досліджується трансформація міжнародних переговорів в умовах сучасних гібридних війн. Проаналізовано класичні теоретичні підходи до переговорного процесу та їх обмеженість у контексті сучасних конфліктів, де дипломатичні механізми інтегруються у ширші стратегії політичного, інформаційного та безпекового впливу. Обґрунтовано необхідність використання міждисциплінарного методологічного підходу, що поєднує інструменти теорії міжнародних переговорів, досліджень гібридних війн і методології міжнародних відносин. Запропоновано класифікацію стратегій переговорної поведінки держав у гібридних конфліктах та визначено їх вплив на національну і регіональну безпеку. Окрему увагу приділено аналізу переговорних практик у контексті сучасних міжнародних конфліктів та їх ролі у системі стратегічних комунікацій держав.

Посилання

1. Fisher R., Ury W., Patton B. Getting to Yes: Negotiating Agreement Without Giving In. – URL: https://www.rhetoricinstitute.edu.gr/wp-content/uploads/2017/09/fisher-getting-to-yes.pdf (дата звернення - 03.04.2026).

2. Raiffa H. The Art and Science of Negotiation. Cambridge, MA : Belknap Press of Harvard University Press, 1982. 373 p. – URL: https://rexresearch1.com/NegotiationLibrary/ArtScienceNegotiationRaiffa.pdf

(дата звернення - 02.04.2026).

3. Zartman I. W. Negotiation and Conflict Management: Essays on Theory and Practice. London: Routledge, 2008. 350 p.

4. Berridge G. R. Diplomacy: Theory and Practice. 5th ed. London: Palgrave Macmillan, 2015. 296 p.

5. Горбулін В. П. Світова гібридна війна: український фронт: монографія. Київ: НІСД, 2017. 494 с.

6. Магда Є. В. Гібридна війна: вижити і перемогти. Харків: Віват, 2015. 304 с.

7. Hoffman F. G. Hybrid Warfare and Challenges. Joint Force Quarterly. 2009. No. 52. P. 34–39. – URL: https://apps.dtic.mil/sti/pdfs/ADA516871.pdf (дата звернення - 03.04.2026).

8. Murray W., Mansoor P. R. Hybrid Warfare: Fighting Complex Opponents from the Ancient World to the Present. Cambridge: Cambridge University Press, 2012. 320 p.

9. Sharon Press, Nancy Welsh A., Schneider Andrea Kupfer,. Negotiation Theories Engage Hybrid Warfare. Cardozo Journal of Conflict Resolution. 2023. – URL: https://open.mitchellhamline.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1570&context=facsch (дата звернення – 04.04.2026).

10. Lanoszka A. Russian Hybrid Warfare and Extended Deterrence in Eastern Europe. International Affairs. 2016. Vol. 92(1). P. 175–195.

Завантаження

Опубліковано

2026-05-15

Як цитувати

Єремєєва, І. А., & Маргулов, А. Х. (2026). МІЖНАРОДНІ ПЕРЕГОВОРИ ЯК ОБ’ЄКТ МЕТОДОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ В УМОВАХ ГІБРИДНИХ ВІЙН. Актуальні проблеми сталого розвитку, 3(5), 264-269. https://doi.org/10.60022/3(5)-32S