КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЯ УНІВЕРСИТЕТСЬКИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ КАПІТАЛ

Анотація

У статті обґрунтовано, що комерціалізація результатів наукових досліджень університетів є не лише способом одержання додаткових доходів, а й цілісним фінансовим механізмом нарощування інтелектуального капіталу. Метою дослідження є визначення економічної логіки, каналів, інструментів і організаційних умов, за яких ліцензування, договори з бізнесом, створення «spin-off»-компаній, передання прав інтелектуальної власності, консорціумні проєкти та підприємницька активність академічного середовища трансформують науковий результат у фінансовий потік, ринкову цінність і довгострокове посилення людського, структурного та реляційного капіталу університету. Узагальнено підходи OECD, WIPO, Європейської Комісії, українських авторів та чинного законодавства у сфері трансферу технологій і вищої освіти. Встановлено, що результативність комерціалізації залежить від наявності університетської політики управління інтелектуальною власністю, зрозумілої моделі розподілу доходів, діяльності підрозділів трансферу технологій, фінансування стадії «proof-of-concept», інституційної підтримки патентування, стандартних договірних рішень і довіри між університетом та бізнесом. Доведено, що за належного дизайну цей механізм забезпечує не тільки доходи від ліцензій чи контрактних досліджень. Це сприятиме оновленню лабораторної бази, кращому утриманню дослідницьких команд, підвищенню мотивації науковців, розширенню партнерств, репутаційному посиленню іміджу університету та зростання його здатності до відтворення знань. Запропоновано матрицю каналів комерціалізації. Визначено вплив останніх на складові інтелектуального капіталу. Окреслено основні бар’єри для України та пріоритетні напрями інституційного вдосконалення.