ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ НАРОЩУВАННЯ ПОТЕНЦІАЛУ АГРОПІДПРИЄМСТВ У ГЛОБАЛЬНИХ ТА РЕГІОНАЛЬНИХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ЛАНЦЮГАХ
DOI:
https://doi.org/10.60022/3(3)-37SКлючові слова:
агропідприємство, ланцюги створення вартості, потенціал підприємства, євроінтеграція, САП ЄС, DABIS, hidden middle, точне землеробство, біометан, модернізаціяАнотація
У статті обґрунтовано теоретико-методологічні та прикладні засади функціонування організаційно-економічного механізму нарощування потенціалу аграрних підприємств у глобальних і регіональних ланцюгах створення вартості (GVC). Доведено, що екстенсивно-сировинна модель функціонування вітчизняного агробізнесу вичерпала свій ресурс під впливом воєнно-логістичних шоків і зростання частки нерентабельних суб’єктів (до 20,25% у 2023 р.). Концептуалізовано сутність і полікомпонентну архітектоніку організаційно-економічного механізму, що об’єднує організаційно-інституційну, виробничо-технологічну, економіко-фінансову, інфраструктурно-логістичну та еколого-циркулярну підсистеми. Проаналізовано наслідки майбутньої євроінтеграції та реформи Спільної аграрної політики (САП) ЄС на 2028–2034 рр. Визначено, що запровадження механізму DABIS із лімітом виплат у 100 тис. євро робить середні агропідприємства (~485 га) головними бенефіціарами прямої підтримки, тоді як великі холдинги стимулює до виходу в глибоку переробку та біоенергетику. Обґрунтовано прикладний інструментарій для нарощування потенціалу за 4 векторами теорії модернізації (Upgrading) Дж. Хамфрі та Х. Шмітца: процесним (точне землеробство, StripTill, біокогенерація), продуктовим (органічне виробництво, Non-GMO соя, ISCC-сертифікація), функціональним (подолання дефіциту в сегменті «прихованої середини» / hidden middle через власні ємності для зберігання, фасування та прямий трейдинг) та міжгалузевим (біометанова індустрія, монетизація ґрунтового вуглецю).
Посилання
1. Porter M. E. Competitive Strategy: Techniques for Analyzing Industries and Competitors. New York: Free Press, 1998.
2. Gereffi G. Global production systems and Third World development. In B. Stallings (Ed.), Global change, regional response: The new international context of development (pp. 100-142). Cambridge, New York and Melbourne: Cambridge University Press. 1995.
3. Gereffi G., Humphrey J., Turgeon T. The governance of Global Value Chains. Review of international Political Economy. 2005. No.12(1), pp. 78-104. DOI: https://doi.org/10.1080/09692290500049805.
4. Kaplinsky R., Morris M. A Handbook for Value Chain Research. Otava, Canada: International Development Research Center. 2001. https://www.fao.org/ fileadmin/user_upload/fisheries/docs/Value_Chain_Handbool.pdf (дата звернення: 12.02.2026).
5. Humphrey J. Schmitz H. Governance and Upgrading: Linking Industrial Cluster and Global Value Chain Research. Institute of Development Studies, Brighton. 2000. URL: https://www.researchgate.net/publication/ 320809220_Governance_and_Upgrading_Linking_Industrial_Cluster_and_Global_Value_Chain_Research (дата звернення: 12.02.2026).
6. Bammann H. Participatory value chain analysis for improved farmer incomes, employment opportunities and food security. Pacific Economic Bulletin, 2007. Vol. 22 (3), pp. 113-129. URL: http://www.mtnforum.org/sites/default/ files/publication/files/5206.pdf (дата звернення: 12.02.2026).
7. Borin A. Mancini M. Participation in global value chains: measurement issues and the place of Italy. 2017. DOI: https://doi.org/10.13140/ RG.2.2.28615.60323.
8. Taglioni D. KEE H. L. It’s Not (Just) the Tariffs: Rethinking Non-Tariff Measures in a Fragmented Global Economy. Policy Research Working Paper. 2025. 11236. World Bank. URL: https://hdl.handle.net/10986/43892 (дата звернення: 12.02.2026).
9. Global value chains in agriculture and food: A synthesis of OECD analysis. OECD. 2020. URL: https://www.oecd.org/en/publications/global-value-chains-in-agriculture-and-food-a-synthesis-of-oecdanalysis_6e3993fa-en.html (дата звернення: 12.02.2026).
10. OECD‑FAO Agricultural Outlook 2025‑2034. 15 July 2025. URL: https://www.oecd.org/en/publications/oecd-fao-agricultural-outlook-2025-2034_601276cd-en.html (дата звернення: 12.09.2026).
11. Barrett C., Reardon T., Swinnen J., Zilberman D. Agri-food Value Chain Revolutions in Low- and Middle-Income Countries. Journal of Economic Literature. 2022. No. 60. pp. 1316-1377. DOI: https://doi.org/10.1257/ jel.20201539.
12. Cattaneo O., Miroudot S. From Global Value Chains to Global Development Chains: An Analysis of Recent Changes in Trade Patterns and Development Paradigms. Policy Research Working. 2013. Paper No. 6406, World Bank. DOI: https://doi.org/10.1596/1813-9450-6406.
13. Демиденко Л., Наконечна Ю. Фінансова стійкість аграрного сектору економіки України в умовах военного стану. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка, 2023. Вип.1(1 (222)), С. 48-55. DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2023/222-1/6.
14. Вплив вступу України до ЄС на економіку та Спільну аграрну політику Європейського Союзу. Польський економічний інститут. Варшава, 2025. URL: https://pie.net.pl/wp-content/uploads/2025/07/PEI_Report_Ukraine-and-EU.pdf (дата звернення: 12.02.2026).
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Ярослав Анатолійович Косенко (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Сторінка у Facebook
