СТРАТЕГІЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ ДОСЯГНЕННЯ ГЕНДЕРНОЇ РІВНОСТІ ЗВО УКРАЇНИ: ТРАЄКТОРІЇ ТА СТІЙКІСТЬ РОЗВИТКУ
DOI:
https://doi.org/10.60022/3(6)-24SАнотація
Досягнення гендерної рівності є одним із пріоритетних напрямів реалізації Цілей сталого розвитку та важливим чинником підвищення ефективності функціонування закладів вищої освіти. Метою статті є оцінювання стійкості та траєкторій досягнення гендерної рівності закладами вищої освіти України на основі результатів міжнародного рейтингу THE Impact Rankings SDG 5 за 2019–2025 роки. Інформаційну базу дослідження становлять результати українських університетів, представлених у рейтингу за Ціллю сталого розвитку 5 «Гендерна рівність». Для досягнення поставленої мети використано структурний, рівневий та динамічний аналіз. З метою забезпечення порівнянності даних рейтингові інтервали було перетворено на умовні числові значення шляхом визначення середини відповідного інтервалу оцінювання. Досліджено динаміку участі українських закладів вищої освіти у THE Impact Rankings SDG 5 та встановлено, що кількість університетів, представлених у рейтингу, зросла з 4 у 2019 році до 40 у 2025 році. Для оцінювання довгострокових тенденцій сформовано панельну вибірку з 13 університетів, які були представлені у рейтингу не менше чотирьох років. На основі середніх значень показника SDG 5, коефіцієнтів варіації та зміни результатів у часі визначено основні типи траєкторій досягнення гендерної рівності: прогресуючу, стабільну, регресуючу та турбулентну. Для оцінювання стійкості результатів використано коефіцієнт варіації, що дозволило врахувати не лише рівень досягнутих результатів, а й стабільність їх збереження у довгостроковій перспективі. Запропоновано матрицю позиціонування закладів вищої освіти за рівнем результативності та стійкості досягнення гендерної рівності, побудовану на основі середнього значення показника SDG 5 та медіанного значення коефіцієнта варіації. У результаті дослідження виокремлено чотири групи університетів: лідери, нестійкі лідери, стабільні аутсайдери та турбулентні заклади вищої освіти. Встановлено, що високий рівень досягнення гендерної рівності не завжди супроводжується стійкістю результатів, що свідчить про різний рівень інституційної спроможності університетів реалізовувати гендерну політику. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання запропонованого підходу для моніторингу досягнення Цілі сталого розвитку 5, проведення міжуніверситетських порівнянь та обґрунтування управлінських рішень щодо розвитку гендерної рівності в закладах вищої освіти.
Посилання
1. Alvesson, M., & Billing, Y. D. (1992). Gender and Organization: Towards a Differentiated Understanding. Organization Studies, 13(1), 073-103. https://doi.org/10.1177/017084069201300107
2. Verge, T. (2021). Gender equality policy and universities: Feminist strategic alliances to re-gender the curriculum. Journal of Women, Politics & Policy, 42(3), 191-206.
3. Igiebor, O. (2021). Women, academic leadership and the ‘constricting’gender equity policies in Nigerian universities: an integrated feminist approach. Journal of Higher Education Policy and Management, 43(4), 338-352.
4. Bustelo, M., & Mazur, A. G. (2023). The practice of ideas in gender equality policy: comparative lessons from the field. European Journal of Politics and Gender, 6(1), 3-22.
5. Misra, D. and Bhat, M. (2025), Gender equality in higher education—A call to action for universities and policy makers. Higher Educ. Q., 79: e12571. https://doi.org/10.1111/hequ.12571
6. Abnory, S. A., Yin, E. T., & Boatbil, C. S. (2024). Gender policy implementation process in higher education institutions in Ghana. Masyarakat, Kebudayaan & Politik, 37(4).
7. Nakonechna, N. (2025). Gender Policy Transformation in Higher Education: European Trends and Ukrainian Pathways. Public Administration and Law Review, (3(23), 41–51. https://doi.org/10.36690/2674-5216- 2025-3-41-51.
8. Conzon, V. M. (2023). The equality policy paradox: Gender differences in how managers implement gender equality–related policies. Administrative Science Quarterly, 68(3), 648-690.
9. Shofolova, N., Orzhel, O., & Tryma, K. (2024). Гендерний аналіз управління та фінансового менеджменту у закладах вищої освіти України (pp. 67–98). Hershey, PA: IGI Global. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/742543/1/Gender-Analysis-of-Governance-and-Financial-Manage.pdf
10. Moreira, J. A., & Sales Oliveira, C. (2022). Quantifying for qualifying: A framework for assessing gender equality in higher education institutions. Social Sciences, 11(10), 478.
11. GENOVATE partner institutions (2016) Gender Equality Guide for Policy Making in Higher Education Institutions. https://asbir.pl/wp-content/uploads/2024/06/GENOVATE-2016-Gender-EqualityGuide-for-Policy-Making-in-Higher-Education-Institutions.pdf
12. GII-UNDP. https://hdr.undp.org/data-center/thematic-composite-indices/gender-inequality-index#/indicies/GII
13. Global Gender Gap Report 2025. https://www.weforum.org/publications/global-gender-gapreport-2025/
14. Gender Equality Index. https://eige.europa.eu/gender-equality-index/2025
15. University Impact Rankings for UN SDG 5: gender equality. https://www.timeshighereducation.com/impactrankings/gender-equality
16. Guide for assessing gender mainstreaming: diagnosing the state of play and improvements. (2025). https://www.expertisefrance.fr/sites/expertise/files/2025-10/gender-mainstreaming-assessment-guide.pdf
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Наталія Степанівна Вавдіюк, Ігор Володимирович Констанкевич, Домініка Романівна Різник (Автор)

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.