ІНТЕГРОВАНА УПРАВЛІНСЬКА АРХІТЕКТУРА ЦИРКУЛЯРНОЇ БІОЕКОНОМІКИ В КОНТЕКСТІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Анотація

У статті обґрунтовано інтегровану управлінську архітектуру розвитку циркулярної біоекономіки в контексті сталого розвитку. Визначено, що циркулярна біоекономіка є багатовимірною системою, яка поєднує економічні, екологічні, технологічні та соціальні складові й потребує скоординованого управління на різних рівнях. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю формування ефективних механізмів переходу до ресурсоефективної та низьковуглецевої моделі господарювання в умовах глобальних екологічних викликів, посилення кліматичних ризиків, технологічних трансформацій та реалізації стратегічних орієнтирів сталого розвитку. Метою дослідження є розроблення інтегрованої управлінської архітектури стимулювання розвитку циркулярної біоекономіки на основі поєднання інституційних, фінансових, економічних та ринкових інструментів впливу. У процесі дослідження використано системний підхід, методи структурнофункціонального аналізу, логічного узагальнення та багаторівневого моделювання управлінських взаємозв’язків. Запропонована архітектура охоплює міжнародний, національний, регіональний, галузевий та поведінковий рівні управління й включає етапи залучення, підтримки, стимулювання, масштабування та моніторингу. Встановлено, що ключову роль у процесі розвитку циркулярної біоекономіки відіграє система стимулювання, яка забезпечує трансформацію стратегічних цілей у практичні механізми реалізації біоекономічних ініціатив. Дослідженням визначено основні інструменти стимулювання розвитку циркулярної біоекономіки, серед яких системи сертифікації та біомаркування, зелені облігації, екологічне оподаткування, програми зелених закупівель, галузеві фонди підтримки циркулярних технологій, логістичні хаби для біоресурсів, механізми реверсної логістики та цифрові інструменти екопросвітництва. Обґрунтовано, що узгоджене використання управлінських інструментів сприятиме посиленню міжсекторальної взаємодії, активізації інвестиційної діяльності, формуванню моделей відповідального споживання та зниженню технологічних і фінансових бар’єрів розвитку. Практичне значення результатів дослідження полягає у можливості використання запропонованої управлінської архітектури при формуванні державної політики, регіональних програм та стратегій стимулювання циркулярної біоекономіки в Україні.