МІЖКУЛЬТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ СПРИЙНЯТТЯ КОРУПЦІЇ В УМОВАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Анотація

Досліджено міжкультурні особливості сприйняття корупції в умовах забезпечення сталого розвитку та визначено вплив соціокультурних чинників на формування ставлення до корупційних практик у сучасному міжнародному середовищі. Обґрунтовано, що корупція є не лише правовою чи економічною проблемою, а складним соціокультурним феноменом, поширення та суспільне сприйняття якого залежать від історичних традицій, політичної культури, рівня інституційної довіри, комунікативних моделей та особливостей соціальної взаємодії. Розкрито значення міжкультурного підходу для аналізу корупційних процесів через концепції культурних вимірів Г. Гофстеде та висококонтекстних і низькоконтекстних культур Е. Голла. Визначено роль інституційних чинників, політичної культури та рівня демократичного розвитку у формуванні моделей сприйняття корупції. Проаналізовано взаємозв’язок між корупцією та досягненням Цілей сталого розвитку, насамперед Цілі 16 «Мир, справедливість та сильні інститути». Окрему увагу приділено використанню Corruption Perceptions Index (CPI) як міжнародного інструменту оцінювання рівня сприйняття корупції та можливостям його застосування у міжкультурних дослідженнях. Запропоновано авторську типологію моделей суспільного сприйняття корупції та здійснено компаративний аналіз окремих держав з урахуванням соціокультурних чинників і міжнародних індикаторів оцінювання корупції. Охарактеризовано українську специфіку сприйняття корупції в умовах європейської інтеграції, інституційної трансформації та повномасштабної війни. Доведено, що формування антикорупційної культури виступає важливою передумовою зміцнення інституційної стійкості держави та забезпечення принципів сталого розвитку.