ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЗЕЛЕНОЇ ЕКОНОМІКИ ТА ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ РОБОЧИХ МІСЦЬ: ДОСВІД ПІВДЕННОЇ КОРЕЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ УКРАЇНИ

Анотація

У статті досліджуються особливості розвитку зеленої економіки та формування екологічних робочих місць із фокусом на досвіді Південної Кореї та можливостях його адаптації в Україні. Метою роботи є визначення особливостей розвитку екологічної зайнятості та формування «зелених» робочих місць на прикладі Південної Кореї з метою виокремлення чинників, придатних для практичного застосування в умовах української післявоєнної відбудови. Методологічною основою дослідження є аналіз нормативних документів, звітів міжнародних організацій, наукових публікацій і статистичних даних, що дозволило комплексно оцінити тенденції зеленого переходу. Показано, що зелені робочі місця відіграють ключову роль у глобальному переході до стійких економічних моделей і стають важливим чинником конкурентоспроможності національних економік. Досвід Південної Кореї демонструє ефективність поєднання державної стратегії, освітніх програм, інноваційних стимулів і розвитку корпоративної ESG-культури, але водночас виявляє низку системних обмежень: дисбаланс попиту й пропозиції на ринку праці, регіональну нерівномірність, складнощі перекваліфікації кадрів, уповільнення розвитку відновлюваної енергетики та залежність від традиційних джерел енергії. На основі узагальнення корейського досвіду визначено можливості його адаптації в Україні через інтеграцію екологічних принципів у політику відбудови, розвиток системи «зелених» компетентностей, модернізацію інфраструктури та впровадження інституційних механізмів розширення ринку екологічної зайнятості. Показано, що український контекст має потенціал для формування власної моделі зеленого переходу, яка поєднуватиме міжнародні практики з національними пріоритетами розвитку. Стаття має теоретичне та практичне значення, оскільки поглиблює розуміння структурних процесів зеленого переходу й формує підґрунтя для розроблення майбутніх стратегій сталого відновлення України.